Працездатність людини залежить від задоволеності процесом трудової діяльності, проявляється та оцінюється в ході її реалізації.
Працездатність включає комплекс фізіологічних, професійних і психологічних особливостей праці.
До професійних якостей належать: знання, профпідготовленість, досвід.
Функціональні стани включають: психологічну напругу, стреси, монотонію, втому та перевтому.
У психологічних якостях виділяють: спрямованість (мотиви та установки), характер, здібності, волю.
Виділяють такі види працездатності: актуальна та потенційна, загальна та професійна.
Актуальна працездатність – стан людини, що характеризує рівень її ефективності у певний проміжок часу. Вона змінюється у часі, і ці зміни типові практично всім осіб, котрі займаються подібною роботою.
Потенційна працездатність – особливість максимальної тривалості безперервної діяльності на певному рівні ефективності (витривалість людини за певного навантаження).
Загальна працездатність – здатність людини під час виконання будь-якої суспільно-корисної діяльності.
Професійна працездатність – характеризує системи та функції особистості, необхідні для виконання професійних завдань. Наприклад, під впливом травми чи захворювання людина втрачає слух, але це не позначається виконання його професійних обов’язків (наприклад, написанні тексту).
Важливо! Синдром емоційного вигоряння є наслідком і виявляється в основному в роботі, пов’язаній за моделями «людина-група» та «людина-людина». Виникає на стадії виснаження через відсутність заходів саморегуляції та повноцінного відпочинку. Спричиняє психофізіологічні порушення: агресивність, нервозність, безініціативність, втрату сенсу життя, емпатію, байдужість, неприязнь до роботи та колег, апатію.
Характеристика стадій працездатності
Зміна працездатності відбувається протягом усього робочого дня. Це з виснаженням чи активізацією організмових ресурсів, коливаннями активності психічних процесів та розвитком несприятливих функціональних станів.
Стадії працездатності:
- Предстартовий стан – період, що характеризує стан діяльності до початку роботи. У передстартовому стані виділяють такі види:
- Бойова готовність (орієнтація на вищі показники, впевненість у своїх силах, підвищена професійна мотивація);
- Стартова лихоманка (тривожний стан, метушливість, нетерпіння, надмірне збудження, невпевненість у досягненні результату);
- Стартова апатія (сонливість, млявість, безглуздість дій).
- Вроблення (підвищує працездатність) – початковий період роботи з поступовим наростанням продуктивності. Характерні фази впрацьовування:
- Первинна мобілізація (трудова активність уповільнена, знижені показники активності та діяльності фізіологічних систем);
- Гіпермобілізація (специфічні зрушення при переході організму в стан готовності до сприйняття інформації, підвищена працездатність з коливаннями продуктивності, точності та якості роботи, нервово-психологічна напруженість: прискорений пульс, підвищений артеріальний тиск, порушення альфа-, тета- та бетаритмів в електроенцефалограмі);
- Гіперкомпенасація (триває від кількох хвилин до півгодини, з посиленням обмінних процесів серцево-судинної, нервової систем та підвищенням активності психічних процесів).
- Оптимальна працездатність (компенсація). Основні характеристики: висока стійка продуктивність, стабільність емоційної напруги та параметрів діяльності організму.
- Субкомпенсація. Основні характеристики: зниження працездатності та поява ознак втоми. Проявляється у посиленні частоти скорочень серця, зниженні показників психічних функцій, початкових проявах втоми; копенсується емоційно-вольовими діями, а також втомою за рахунок вольових зусиль та активації фізіологічних функцій, не позначається на якості та продуктивності роботи. Компенсація втоми відбувається за активізації фізіологічних механізмів, за рахунок вольових зусиль.
- Декомпенсаційний період. Основні характеристики: виснаження організмових ресурсів, прояв зниженої працездатності, коливання продуктивності, зростання помилок у роботі та ймовірності травм, зміни емоційної напруженості та вольових зусиль під час праці.
- Стадія зриву. Основні характеристики: порушення функціональних можливостей діяльності. Трудова діяльність триває, завершуючись повною відмовою та наближаючись до максимально можливої величини працездатності.
- Стадія «кінцевого пориву». Основні характеристики: зростання продуктивності, що відбувається при мобілізації і триває наростанням втоми, зниження працездатності, перевтомою і, як наслідок, хронічними захворюваннями.
- Відновлення працездатності. Основні характеристики: розвиток відновлювальних процесів в організмі, зниження психічної напруги.
При монотонній активності період стійкої продуктивності може бути відсутнім, часто з’являється в вольовому самостимулюванні, що повторюється. У разі складного виду праці продуктивність м.б. короткої через гостру втому.